Збільшення дна верхньощелепної пазухи (також називається синус-ліфтингом) — це хірургічна процедура, спрямована на збільшення об’єму кістки в задній частині верхньої щелепи (кістка верхньої щелепи) в області премоляра або корінних зубів, піднявши нижню мембрану Шнайдера (синусову мембрану) і встановивши кістковий трансплантат.

При втраті зуба альвеолярний відросток починає перебудовуватися.  Вакантна зубна лунка руйнується під час загоєння, залишаючи беззубу ділянку, яку називають гребнем.  Цей колапс спричиняє втрату як висоти, так і ширини навколишньої кістки.  Крім того, коли втрачається моляр або премоляр верхньої щелепи, верхньощелепна пазуха пневматизується в цій області, що ще більше зменшує товщину залишкової кістки. Загалом це призводить до втрати об’єму кісткової тканини, доступної для імплантації зубних імплантатів, які покладаються на остеоінтеграцію для заміни втрачених зубів.  Метою синус-ліфтингу є пересадка додаткової кістки в гайморову пазуху, щоб більше кістки було доступно для підтримки зубного імплантату.

Існують різні методики, які обирає лікар згідно клінічного випадку у кожного окремого пацієнта. Втручання проводиться під місцевою анестезією, тривалість від 45 хвилин до 2 годин.